Результатов поиска: 47

Вернуться к листу благодарностей

Изделия

Прошу определить и атрибутировать, все вещи из могилевской области
привески?
http://savepic.su/1558730m.jpg
http://savepic.su/1557706m.jpg
http://savepic.su/1561802m.jpg
привеска в виде копья????
http://savepic.su/1561802m.jpg
http://savepic.su/1546442m.jpg
фибулка?
http://savepic.su/1545418m.jpg
накладки, смущает орнамент - мож кои викинг потерял?
http://savepic.su/1539274m.jpg
http://savepic.su/1530058m.jpg
http://savepic.su/1515722m.jpg
http://savepic.su/1522890m.jpg
то ли колечко то ли накладка
http://savepic.su/1520842m.jpg
http://savepic.su/1510602m.jpg
http://savepic.su/1508554m.jpg
привеска ковшик????
http://savepic.su/1513674m.jpg
http://savepic.su/1512650m.jpg
браслетики с антропоморфными окончаниями :%)
http://savepic.su/1567949m.jpg
http://savepic.su/1572045m.jpg
http://savepic.su/1569997m.jpg
опять смущает орнамент :unknown:
http://savepic.su/1556685m.jpg
вроде львиная морда?(как на домонголе написано, но я тут вижу кого угодно но не льва)
http://savepic.su/1551565m.jpg
ну и браслет
http://savepic.su/1543373m.jpg
http://savepic.su/1540301m.jpg
ЗЫ:
просьба датировать
белый налет на их - это космолоид :evil:
Ivankov
08 мар 2012, 16:35
 
Перейти в форум
Перейти в тему

Re: Фрагмент фибулы?

мстиславский рн... вроде фибула
Изображение
Изображение
Изображение
Ivankov
14 апр 2012, 13:39
 
Перейти в форум
Перейти в тему

Re: Определите солид

WildWind писал(а):в реальности - нет
я знаю про эти проверки, они делались по поверхности, там выше, конечно)
в реальности там хорошо, если сотая проба..

проверяли послойно - все нормально там(до 45 нкм, серебрение 10-15 нкм) :beer:
Ivankov
04 май 2012, 22:04
 
Перейти в форум
Перейти в тему

Re: Каталог монет Украины периода казаков 16-18 вв.

соответственно, было что-то типа передвижных монетных дворов при казацких гетманах, где все это и клепалось
имею такую статью - может кому интересно будет

ШАЛОБУДОВ В.М..
Знахідки фальшивих півтораків Сигізмунда III на території козацького містечка Самарь.
Версія для друку

Стаття: Стаття (http://www.ukrterra.com.ua/review/)
Рубрика: XIV-середина XVII ст. Польсько-литовський період (http://www.ukrterra.com.ua/review/7/)
URL: http://www.ukrterra.com.ua/review/7/Shalobudov.htm
ШАЛОБУДОВ В.М.. Знахідки фальшивих півтораків Сигізмунда III на території козацького містечка Самарь., 29.11.2005
До нашого часу на північній околиці селища Шевченко в межах Дніпропетровська (правий берег р.Самара, поблизу її гирла) збереглися рештки укріплень Богородицької (Новобогородицької) фортеці. В ході дворічних розвідок та розкопок на теренах фортеці, проведених силами співробітників лабораторії археології Придніпров’я та студентів історичного факультету ДНУ була зібрана цікава колекція артефактів XVI – XVIII ст.

Знахідки красномовно свідчать про те, що фортецю було збудовано не на порожньому місці й наочно доводять вірогідність припущення краєзнавців В.В.Бінкевича та В.Ф.Камеко про існування тут старовинного запорізького містечка Самарь з перевозом ще у XVI ст. [1] Окрім торгівельних пломб, адміністративних та особистих печаток, було зібрано більш ніж триста монет (західноєвропейське, кримське, російське карбування) найбільш ранні з яких датуються ще золотоординським часом. [2] Під час вивчення колекції було встановлено, що деякі з монет XVII ст. – підробки, що цілком відповідало тогочасним реаліям, коли в грошовому обігу завжди був присутній певний відсоток фальшивих монет. В даній роботі нами розглядатимуться лише підробки найбільш поширеної монети українського ринку – чеха.
Монету у півтора гроша почав карбувати польський король Сигізмунд III з 1613 року, взявши за зразок німецький драйпелькер. [3] Нова монета, що отримала назву півторак або чех, незважаючи на низький вміст срібла (приблизно 30%) стала згодом найбільш поширеною та популярною на українських землях й залишалася в грошовому обігу практично до середини XVIII ст. [4]
З 12-ти білонових півтораків 1622-1625 рр., знайдених на території фортеці – 2 виявилися фальшивими. Ще більший відсоток підробок присутній серед монет посаду – з 9-ти знайдених 7 виявилися мідними. Таким чином, майже половина колекції півтораків Сигізмунда III – підробки. При більш детальному розгляді фальшивок звернула на себе увагу їх велика схожість з оригіналом. Всі монети викарбовано штемпелями, зробленими за допомогою пунсонів. Розташування зображень та літер, в цілому, досконале – лише при відсутності необхідного штампу літера або цифра складалися з окремих елементів. Подібний високопрофесійний рівень виготовлення штампів свідчить про те, що вони зроблені не в кустарних умовах, а з застосуванням обладнання, яке відповідало вимогам карбування державних монет того часу. Чисельність підробок, а головне, велика кількість пар штемпелів говорять про поставлене на потік виробництво, та існування, що більш вірогідно, підпільного монетного двору. Досить сумнівно, що підробки виготовлялися безпосередньо на місці. В цьому випадку повинні були б зустрічатися хоч деякі монети, що походять з однієї пари штемпелів. Тому, на нашу думку, досить можливе, навіть ймовірне їх козацьке походження. Про це свідчить, насамперед, одна цікава монета з досить своєрідними помилками, які не могли з’явитися всі одразу лише через просту неуважність або недбалість майстра. Так, у середину польського державного гербу, замість перев’язаного снопа – родового знаку Сигізмунда III (так званий “Снопок Вазів”) вміщено косий Андріївський хрест, що аж ніяк не могло бути при карбуванні на державному монетному дворі. Цифра 3 – у титулі Сигізмунда та в місці позначення номіналу (три півгроша) замінена на 5. В слові REX – король, пропущена перша літера. У словосполученні DG (Божою милістю) літери замінено місцями, а на звороті монети викривлено слово REG (королівство). Навіть знак підскарбія Миколи Даниловича, – так званий “сас” передано невірно. Крім того, дзеркально відбито літеру N та цифру 4. Більшість цих відхилень, на нашу думку, з’явилися не випадково. Майстер, що виготовляв штампи, ніби кепкував та знущався над королівською владою. Подібна зневага цілком могла бути продуктом замовлення, що відповідав до того ж своєрідному козацькому гумору.
Підсумовуючи наведене спробуємо встановити ймовірне авторство підробок. Відомі численні свідоцтва сучасників про спроби Богдана Хмельницького карбувати власні гроші під час перебування у Чигирині. Наводилися навіть описи його монет, хоча інформатор особисто їх не бачив. [5] До сьогодення не знайдено жодної монети з ім’ям Богдана Хмельницького, що можливо пояснити, на нашу думку, наступним. Знаходячись у стані війни з Річчю Посполитою та закономірно відчуваючи велику потребу у грошах, набагато легше та логічніше було б карбувати монету звичну населенню, яка б легко приймалася до сплат на польських та українських землях. Грошам з символікою Богдана Хмельницького потрібно було б на протязі певного невизначеного часу заслужити довіру ринку, що гетьман добре розумів. Задля цього він вимушений був би карбувати монету з дотриманням стандартів ваги й проби металу, що при відсутності достатніх запасів срібла зробити було неможливо. Кредитні гроші, навіть підкріплені владою також не користувалися б попитом населення, а завдавали зайвого клопоту та поступово дискредитували владу. Наочним прикладом цьому може слугувати невдала спроба введення російським урядом у 1686-87 рр. на українських землях так званого “севського чеху”6. Богдан Хмельницький, як мудрий та зважений політик, розумів, що в даній ситуації простішою та вигіднішою була б підробка звичної населенню монети, що користувалася стабільним попитом. Номінал у півтора гроша був обраний для цього не випадково – у великій масі різноманітних чехів монети, карбовані на досить високому професійному рівні, одразу ж губилися, а тонке срібне покриття давало змогу виготовляти велику кількість півтораків з малими витратами дорогоцінного металу.
Підсумовуючі наші спостереження можливо говорити про існування в середині XVII ст. козацького монетного двору на якому карбувалися підробки найбільш розповсюдженої на Україні польської монети. Поширення ж підробок XVII ст. на території посаду Богородицьком фортеці в черговий раз свідчить про широкі торгівельні стосунки населення цього прикордонного містечка ще до спорудження саме фортеці у 1688 році.

ЛІТЕРАТУРА.
1. Бинкевич В.В., Камеко В.Ф. Городок старинный запорожский Самарь с перевозом. – Днепропетровск: Пороги, 2000.
2. Шалобудов В.Н. Находки монет на территории Богородицкой крепости// Проблеми археології Подніпров’я. – Дніпропетровськ: РВВ ДНУ, 2002. – С.123 – 134.
3. Археологія доби українського козацтва XVI – XVIII ст. /Під ред. Д.Я.Телегіна/. – К., 1997. – С.177.
4. Супруненко О.Б. Диканський скарб 1953 року// Полтавський археологічний збірник. – Вип.2. – Полтава: Полтавський літератор, 1994. – С.152 – 158; Фролова Н.В. Клад монет XVIII в. из Добротово// Монеты, медали, жетоны. – М.: Археографический центр, 1996. – С.222 ­– 224.
5. Котляр Н.Ф. Кладоискательство и нумизматика. – К.: Наукова думка, 1974.
6. Зайцев В.В. Некоторые вопросы чеканки и обращения севских чехов// Нумизматика в историческом музее. Нумизматический сборник. – 4. XIV. – М.: ИПК Желдориздат, 2001. – С.230-248.
URL: http://www.ukrterra.com.ua/review/7/Shalobudov.htm
Ivankov
21 янв 2013, 13:56
 
Перейти в форум
Перейти в тему

Re: Монеты Суччавы на землях Беларуси

попался вот такой интересный экз. вес - 0,28 г, место находки увы не известно, но РБ
Изображение
Изображение
Ivankov
18 май 2013, 19:00
 
Перейти в форум
Перейти в тему

Re: Изделия из кремния

кремниевые пластинки, точно сказать дату нельзя - где то с мезолита и до РЖВ
в ветковском музее подобных хватает - в свое время Нечаева облазла все окресности и собрала хороший материал
Ivankov
01 сен 2013, 13:53
 
Перейти в форум
Перейти в тему

Re: Изделия из кремния

ValeraMXM писал(а):Ivankov, спасибо за развёрнутый ответ :beer: Может подскажете как эти пластины применялись? :unknown:

как угодно - точно сказать сможет специалист и то не всегда :%)
как ножики, как вкладыши, как фрагмент от изделия
Ivankov
01 сен 2013, 23:04
 
Перейти в форум
Перейти в тему

Re: Гривны и их фракции

В Кернава нашли клад из 4х изроев во время раскопок - постараюсь выложить статью на сл. неделе
Ivankov
04 окт 2013, 18:30
 
Перейти в форум
Перейти в тему

Re: Гривны и их фракции

с опозданием
http://savepic.su/3590386m.jpg

http://savepic.su/3594482m.jpg

http://savepic.su/3579122m.jpg

http://savepic.su/3556594m.jpg

http://savepic.su/3540210m.jpg

http://savepic.su/3581173m.jpg

http://savepic.su/3545333m.jpg
Ivankov
19 окт 2013, 14:34
 
Перейти в форум
Перейти в тему

Re: Накладки на сумку/калиту.

Могилевская обл (замочены в палароиде)
вес 3,63 г
http://savepic.su/3631328m.jpg
http://savepic.su/3614944m.jpg
Могилевская обл
вес 2.71 г
http://savepic.su/3662051m.jpg
http://savepic.su/3666147m.jpg

Район Волпы, Часть комплекса
вес 4,1 г
http://savepic.su/3652835m.jpg
http://savepic.su/3645667m.jpg
вес 4,85 г
http://savepic.su/3640547m.jpg
http://savepic.su/3630307m.jpg
Ivankov
26 окт 2013, 15:08
 
Перейти в форум
Перейти в тему

Re: Монеты Суччавы на землях Беларуси

в куче монет из под Бреста всплыл еще один экземпляр...
вес 0,32-0,34 г
Изображение
Изображение
Ivankov
26 окт 2013, 14:25
 
Перейти в форум
Перейти в тему

Re: Ветка нумизматики.

Попробовал от себя немного улучшить в соответствии с предложениями

1.Античная нумизматика на территории Беларуси ,
2. Западно-европейские монеты X-XIV вв. на территории Беларуси;
3. Использование монет в украшениях , дукачи
4. Монеты с надчеканами
5. Фальшивые монеты
6. Монетные и счетные жетоны (можно добавить и боны по 20му веку)

Стоит ли отдельно выносить Подражания? их у нас не так много
Ivankov
31 янв 2014, 17:48
 
Перейти в форум
Перейти в тему

Ювелирные изделия местного происхождения кон. 19-20 вв

Разбирая чердачные находки с прошлого лета наткнулся на несколько ювелирных изделий происходящих буквально 10-15 км из под Гомеля - сделаны были скорее всего в начале 20го века - в голову пришла идея, почему бы не создать отдельную тему по подобным изделиям, добавив туда серьги, ружанцы, карали и подобные украшения - понятно что тема направлена больше на этнографов, но все равно интересно
материал - медь с золочением?
кое где использован бисер или речной жемчуг?

http://savepic.su/4103540m.jpg

http://savepic.su/4095348m.jpg

http://savepic.su/4073844m.jpg

http://savepic.su/4075892m.jpg

http://savepic.su/4069748m.jpg

http://savepic.su/4067700m.jpg
Ivankov
31 янв 2014, 18:13
 
Перейти в форум
Перейти в тему

Re: Ювелирные изделия местного происхождения кон. 19-20 вв

Alehno - спасибо что поддержали тему - кстати очень похоже на современную бижутерию
Ivankov
01 фев 2014, 18:49
 
Перейти в форум
Перейти в тему

Re: Ювелирные изделия местного происхождения кон. 19-20 вв

Не могу не выкинуть фото с выставки из запасников Российского Этнографического Музея

http://savepic.su/4078776m.jpg

http://savepic.su/4076728m.jpg

http://savepic.su/4068536m.jpg

http://savepic.su/4123835m.jpg

http://savepic.su/4121787m.jpg

http://savepic.su/4127931m.jpg

http://savepic.su/4125883m.jpg

http://savepic.su/4115643m.jpg

http://savepic.su/4113595m.jpg

http://savepic.su/4116667m.jpg

фото взято отсюда http://vk.com/ethno_by
Ivankov
01 фев 2014, 20:32
 
Перейти в форум
Перейти в тему

Re: помогите с атрибуцией серебрянной привески

возможно мельхиор или серебряное(тогда клейма должны быть ) изделие 60х гг 20го века
Ivankov
08 мар 2014, 15:58
 
Перейти в форум
Перейти в тему

Re: НОВАЯ ХРОНОЛОГИЯ Фоменко-Носовского

почитать стоит, но не воспринимайте его всерьез - ничем не отличается орт очередных недоисториков с их концепцией всемирного заговора
маленькая цитата про фоменко
"Особенно существенно то, что пропагандисты НХ наме-
ренно уклоняются от ответов на возникающие у критиков их
концепции вопросы: кто же из современников или близких
предшественников обосновавшего общепринятую истори-
ческую хронологию французского гуманиста Скалигера,
жившего в XVI — начале XVII в., а так же из современников
первых двух царей Романовых, могли создать те памятники,
которые ранее все относили к более отдаленному периоду
истории? А ведь они сами же подчеркивают то, что это очень
трудоемкая деятельность, требующая как специальной под-
готовки, так и немалого времени, когда характеризуют про-
цесс работы образованнейшего знатока античности в эпоху
Возрождения Поджо Браччолини, якобы сочинявшего труд,
приписываемый древнеримскому историку Тациту19
. Если античные памятники письменности созданы знаменитостя-
ми эпохи Возрождения (причем в разных европейских стра-
нах), зачем всем им понадобилось утаивать результаты сво-
его мастерства — и это в век распространения переписки ме-
жду гуманистами, но в то же время соперничества в славе? И
где нашли столько высокоодаренных и широко образован-
ных знаменитостей? Не говоря уже о памятниках изобрази-
тельного искусства, предназначенных (и нередко еще в мас-
терской автора) для публичного обозрения, или о подразуме-
вающей коллективное участие работе по созданию памятни-
ков архитектуры! Скалигер, видимо, оказался в сговоре по-
мимо великого астронома Кеплера и с другим младшим сво-
им современником Шекспиром, действия драм которого
происходят и в Древней Греции, и в Древнем Риме! А кто, ко-
гда, под чьим руководством мог произвести повсеместно
Множество предметов каждодневного обихода, относимых
обычно к эпохе античности и раннего средневековья? И ос-
тавалось ли вообще время (не говоря уже об умении и жела-
нии) у людей XVI — XVII вв. на массовое производство подде-
лок под старину, столь отличных (и по внешнему виду, а за-
частую и по предназначению) от тех, которые были им нуж-
ны в повседневной жизни? И как можно было организовать
доставку сих многообразных фальсификатов на отдаленные
территории, да еще закопать их, чтоб было чем заняться ар-
хеологам нового времени? Стоило ли расставаться и с моне-
тами из драгоценных металлов, да и вообще чеканить моне-
ты, не имевшие реального хождения на рынке? и т. д., и т. п.
Без приведения данных об организации системы массо-
вой индустрии подделок, тем более массовой же их перевоз-
ки, опрокидывается вся конструкция НХ. Об этом писали ед-
ва ли не все ученые-гуманитарии, выступавшие с критикой
НХ"
Ivankov
24 сен 2014, 16:24
 
Перейти в форум
Перейти в тему

Re: Фальшивые монеты для обращения, интересно какие они быва

Андрэй писал(а):Барацінка з фантастычнай датай 166.
Дыяметр і вага ў норме. Месца знаходкі Ваўкавыскі р-н

Изображение
Изображение

гэта нармалевая манета, не падробка
Ivankov
09 окт 2014, 17:42
 
Перейти в форум
Перейти в тему

Re: Солиды

левый - да, правый - обычная монета
Ivankov
13 окт 2014, 22:35
 
Перейти в форум
Перейти в тему

Re: Солиды

WildWind писал(а):ну, не совсем уж обычная, Элбинг Кристины все же по-реже будет
только сохрана нет, увы..
45-й год, конечно, интереснее
вот если бы еще и вензель как на Элбинге..

Элблинг может и пореже, только это мало что решает
А на левой - символ под вензелем - нечастое изображение
Ivankov
14 окт 2014, 13:58
 
Перейти в форум
Перейти в тему

Калекцыі Беларускай Эміграцыі ў БіНіМе

МАТЭРЫЯЛЬНАЯ СПАДЧЫНА ЭМІГРАЦЫІ: АСНОЎНЫЯ КАЛЕКЦЫІ
Выяжджаючы на Захад у часе Другой сусьветнай вайны, уцекачы часам ратавалі каштоўныя для нацыянальнай культуры рэчы, паперы, кнігі, перахоўвалі іх у складаныя часы туляньня па паваеннай Нямеччыне ды ўрэшце забіралі з сабою ў краіны сталага жыхарства. Так на эміграцыі апынуліся рарытэты, якія невядома ці захаваліся б на савецкай радзіме. Можна толькі дзівіцца ахвярнасьці асобных дзеячаў, што замест адзеньня ці дадатковай пары абутку — таго, што цанілася ў бяздольным уцякацкім жыцьці, пранесьлі празь нягоды й захавалі асобнікі “Нашай долі” й “Нашай нівы”, старадрукі ды нават Купалавы нож. Усё тое таксама можна залічыць да своеасаблівай спадчыны эмігрантаў. Хоць, безумоўна, большую частку згаданай спадчыны складае ўжо зробленае на чужыне.

Варта адзначыць, што на пачатку 1990-х гг. частка беларускай спадчыны, якая зьберагалася эмігрантамі, стала вяртацца ў Беларусь. Розныя рэчы й дакумэнты перадаваліся ў Цэнтар імя Ф. Скарыны, Беларускі дзяржаўны архіў-музэй літаратуры й мастацтва ды іншыя ўстановы.

Апынуўшыся на Захадзе ў сярэдзіне ХХ ст., эмігранты пакідалі ў краінах сталага жыцьця розныя памяткі па сабе: ад будынкаў цэркваў, сьцягоў на галоўных плошчах гарадоў ды мястэчак у Дні беларускай незалежнасьці да квіткоў на нацыянальныя імпрэзы, прынагодных паштовак, марак, значкаў… Аздобленыя беларускай сымболікай рэчы й друкі сталі натуральнай часткай эміграцыйнага жыцьця ў Брытаніі й Францыі, Канадзе й ЗША, Аргентыне й Аўстраліі. Побытавыя дробязі, яны несьлі ў сабе неад’емныя знакі беларускасьці, у мове, сымбалях, зьмесьце, самім духу й выконвалі важную рэпрэзэнтацыйную функцыю. Яны нібыта пазначалі прастору беларускай прысутнасьці, паведамляючы й чужым, і сваім: тут ёсьць беларусы.

Згаданыя рэчы для беларуса на эміграцыі былі часткай яго штодзённасьці. Звычайна іх не зьбіралі, не захоўвалі. Яны мелі практычны сэнс для інфармаваньня, для адзначэньня нейкіх падзеяў грамадзкага ці асабістага жыцьця і пасьля выкарыстаньня часта страчвалі вартасьць для спажыўца. Візытоўкі, абвесткі, квіткі ды іншае адмыслова не зьбіралі й не захоўвалі, бо ў побыце яно непатрэбнае.

З часам Беларускі інстытут навукі й мастацтва або Беларуская бібліятэка імя Ф. Скарыны сталі зьбіраць розныя аб’екты матэрыяльнай культуры беларускіх эмігрантаў. Аднак відавочна, што частка тае спадчыны ўсё ж была згубленая.

Візытоўкі, мэдалі й значкі, паштоўкі й абвесткі, пасьведчаньні й пячаткі ды рознае іншае пераважна мела ўтылітарнае значэньне. І разам з тым усё гэта рознымі шляхамі й формамі рэпрэзэнтавала Беларусь і беларусаў на Захадзе.
У нашым мультымэдыйным выданьні прадстаўленыя 12 калекцыяў аб’ектаў матэрыяльнай спадчыны эмігрантаў, якія захоўваюцца ў зборах БІНіМу, Беларускай бібліятэкі імя Ф. Скарыны, а таксама ў беларускіх фондах ў Бібліятэцы й архіве Канады ў Атаве. Большасьць гэтых збораў несыстэматызаваная й адмыслова не вывучалася.

Прадстаўленае ў “Беларускіх эміграцыйных калекцыях” далёка не вычарпальнае. З часам і ў іншай форме, база зьвестак будзе папаўняцца і ўдасканальвацца. Гэты ж варыянт мае на мэце першасную рэпрэзэнтацыю багатай і разнастайнай матэрыяльнай спадчыны эміграцыі.

Здымкі экспанатаў у калекцыі зробленыя ў розных зборах, што пазначана ў апісанні экспанатаў. Капірайт на саміх здымках сьведчыць пра прыналежнасьць менавіта іх БІНіМу.

У апісаньнях экспанатаў у калекцыях могуць быць недакладнасьці. Таму запрашаю усіх, хто мае больш дасканалую інфармацыю, да супрацоўніцтва.

Кантактная электронная адрэса: nhardzijenka@gmail.com.
http://kamunikat.org/bek/index.html
Ivankov
10 ноя 2014, 02:31
 
Перейти в форум
Перейти в тему

Re: Наши находки.

Drolls писал(а):Медную монету кое-как расчистил - оказалась Япония. 1 сен. В наших-то краях.
Изображение

трофей. в Минском кладе серебра, среди рублей была пару серебряных ен и китаец
Ivankov
16 ноя 2014, 14:36
 
Перейти в форум
Перейти в тему